Юр’єв Сергій Миколайович – головний агроном Ічнянського кластеру «Росток-Холдинг»
З року в рік аграрії України шукають ефективні підходи для збільшення врожайності при різних погодних умовах, адже кількість вологи зменшується, за період вегетації дедалі збільшуються бездощові періоди, а старі, перевірені часом, технології стають менш продуктивними. Як втримати планку та підвищити свій урожай розглянемо на прикладі господарств Ічнянського кластера Росток-Холдингу на Чернігівщині.
- Сергію Миколайовичу, яку систему обробітку ґрунту Ви застосовуєте?
Ґрунти Ічнянщини різноманітні. Є багато піщаних та супіщаних ґрунтів, є сірі лісові, дерново-підзолисті, також є і опідзолені чорноземи. Кількість гумусу коливається від 0,9% до 3,6%. На різних ґрунтах різна система основного обробітку. На піщаних ґрунтах намагаємось застосовувати поверхневий обробіток та один раз на 3-4 роки проводити глибоке рихлення. Сівозміна на таких ґрунтах коротка, переважно з двох культур: 3-4 роки поспіль сіємо кукурудзу на зерно, рік соняшник і знову кукурудза. На більш важких ґрунтах, в тому числі і на чорноземах сівозміна довше, до 7-8 років. Крім кукурудзи та соняшнику на таких полях розміщуємо ще сою та озиму пшеницю. На таких площах крім поверхневого обробітку (переважно під пшеницю), застосовуємо також оранку та глибоке рихлення. В останні роки більший акцент при обробці ґрунту робимо на комплексні знаряддя, якими можна за один прохід техніки восени провести декілька операцій: лущення, глибоке рихлення, вирівнювання та прикочування з одночасним внесенням мінеральних добрив. Це економія і часу і витрат.
- Який був попередник кукурудзи( культура, гібрид, виробник, ФАО)?
На бідних піщаних ґрунтах застосовуємо гібриди кукурудзи з коротким вегетаційним періодом (ФАО 200 -290), а на родючих ґрунтах – гібриди з високим потенціалом продуктивності (ФАО 300-360). На півночі України ризиковано сіяти кукурудзу з більш високим ФАО. Посів кукурудзи починаємо в першу чергу з легких піщаних та супіщаних ґрунтів, тому як волога на таких ґрунтах погано зберігається і не завжди можна отримати дружні сходи, якщо трошки запізниться з посівом. В ранні строки посіву, коли ґрунт на глибині розміщення насіння ще не достатньо прогрітий, використовуємо переважно гібриди с кременистим або проміжним типом зерна, – вони більш холодостійкі, потім переходимо на зубовидні гібриди з більш високим ФАО. Взагалі намагаємось закінчити сівбу кукурудзи за 2 тижні, але не пізніше 1 травня. Також звертаємо увагу на таки особливості гібридів кукурудзи, як посухостійкість, стійкість до основних хвороб, придатність до вирощування в умовах монокультури тощо.
- На яких ґрунтах застосовуєте підживлення в період вегетації?
Поки що ми застосовуємо підживлення КАСом на легких піщаних ґрунтах, але це пов’язано з відсутністю необхідної кількості техніки для внесення рідких добрив. В цьому році було підживлено приблизно 2 тисячі га, а в наступному році плануємо цей об’єм збільшити вдвічі.
- Яка у Вас система живлення кукурудзи в цілому ?
Перед посівом вносимо повну або часткову норму азотних добрив. Там, де азотні добрива внесені половинною нормою, другу частку додаєм в підживлення. Разом з посівом кукурудзи вносимо 100 -150 кг комплексних добрив на 5 см в бік та на 8-10 см глибше від насіння, а також даємо в рядок з насінням по 15-20 кг водорозчинних мікродобрив з мікроелементами. Застосування мікродобрив з вмістом цинку та фосфору забезпечує швидкий старт культури, особливо при ранніх строках сівби в прохолодну погоду.
- У якій фазі вегетації ви живите кукурудзу?
Підживлення проводимо спеціальними машинами локально в міжряддя кукурудзи у фазі 5-7 листків на глибину до 8-10 см. В більш пізні фази треба вносити обережніше, бо можна пошкодити кореневу систему рослини. Як відомо, основна частина азоту потрібна кукурудзі в більш пізні фази розвитку. А деякі форми азоту не стійкі в ґрунті, і при завчасному внесенні можуть в силу різних причин втрачатися (денітрифікація, промивання та інше)
- Яка була планова та фактична урожайність кукурудзи у цьому році?
На піщаних ґрунтах фізичні показники урожайності коливались в межах 95-120 ц/га, а планували отримати 80-85 ц/га. На чорноземах на окремих полях урожайність досягала 150-160 ц/га при плані 90-110 ц/га.
- Яка була тенденція урожайності до практики внесення КАСу в міжряддя та після?
У 2015-2016 роках на піщаних грантах без підживлення КАСом в міжряддя кукурудзи ми отримували урожайність 6-8 т/га. В 2017 застосували самі прості культиватори-підживлювачі (типу КРН) і отримали 7-9 т/га. В цьому 2018 році ми використали американські підживлювачі BLU-JET AT3015 13R70 і отримали приріст врожайності до 1,5 – 3,0 т/га в порівнянні з минулим роком. Заради справедливості треба сказати, що й рік на кукурудзу був більш сприятливим. Але результат є. І це підтверджує наші прогнози, щодо внесення КАСу в ґрунт в період вегетації.
- Які подальші плани у напрямку підживлення? Чи плануєте застосовувати дану технологію на всіх полях господарства?
Враховуючи постійний приріст урожаю в порівнянні з минули роками, маємо в планах вносити азотні добрива у два прийоми з використанням техніки для підживлення рідкими добривами на всіх площах з посівами кукурудзи. На разі маємо два культиватора-підживлювача, які можуть ефективно підживити до 1500-2000 га за сезон, в перспективі хочемо закривати 6000-7000 га, відповідно докупивши 3-4 одиниць даної техніки.
- Чи є переваги прикореневого живлення в порівнянні з внесенням рідких добрив по листу на кукурудзі?
Безумовно! Адже застосувавши міжрядне локальне внесення КАСу ми перш за все вносимо азот безпосередньо в кореневу зону рослини. В нижчих шарах ґрунту, як правило, більше вологи, чим на поверхні. Тому при позакореневому підживленні завжди є ризик, що добрива попадуть на сухий ґрунт. Отже коефіцієнт засвоювання азоту при локальному внесенні буде майже завжди вище в порівнянні з позакореневим внесенням.
- Чи бачите Ви перспективу додавання інших хімічних елементів (залізо, фосфор, калій, сірка тощо) до КАСу у технології підживлення Вашого господарства?
На наступний рік ми плануємо застосовувати сірку при підживленні кукурудзи разом з КАСом. Це збільшить відсоток засвоєного азоту кукурудзою. Але відповідно культиватор-підживлювач має бути оснащений мішалкою для підтримки однорідності робочої рідини. Саме тому, ми замовили BLU-JET AT3015 13R70 з насосом від гідро приводу.
- Чи плануєте Ви застосовувати в перспективі диференційоване внесення добрив?
В наших планах є перехід на точне землеробство. Більшість нашого тракторного парку вже переобладнано на системи точного керування, а платний RTK сигнал дозволяє тримати точність керування технікою до 2 см. Також ми хочемо завершити агрохімічний аналіз полів для отримання карти-завдання диференційованого внесення добрив, на сьогоднішній день отримано 60% від загальної площі. Це дозволить нам ефективно та більш точно виконувати внесення поживних елементів для досягнення високих врожаїв.
- Ваше враження від використання культиваторів-підживлювачів торгової марки BLU–JET?
Враження позитивні. Ми шукали надійну та професійну техніку для внесення рідких добрив як в перед посівний період, так і в період вегетації. Теоретично ми знали, що хочемо від використання цієї техніки, а отриманий практичний результат, підтвердив наші сподівання в повній мірі.
- Чому Ви обрали торгову марку BLU–JET? Чим Вас зацікавив саме цей виробник техніки?
По перше простота конструкції, по друге – надійність конструкції, по третє – гарантія на раму 5 років (жоден з виробників не дає такої гарантії), по четверте – кліренс BLU-JET AT3015 13R70 становить 79 см (а це дозволяє виконати підживлення кукурудзи у фазі 8-10 листа) та доступність у ціні в порівнянні з іншими імпортними аналогами. Якщо говорити коротко, то технологічні рішення по внесенню робочої рідини, які реалізовані в даному культиваторі-підживлювачі задовольнили нас в повній мірі.
- Які Ваші пропозиції аграріям, щодо застосування даної техніки?
Пропоную застосовувати тільки системний підхід. Паралельно з проведенням агрохімічного аналізу ґрунту та вибором оптимально правильного гібрида кукурудзи, робити підбір, починаючи від ґрунтообробної, посівної техніки до техніки для внесення добрив та зернозбиральних комбайнів. Якщо перевірена і правильно підібрана система буде працювати, тоді ви матимете змогу отримати високі врожаї.
