Ведення сільського господарства ніколи не було простою справою. Адже факторів впливу на успіх фермерського господарства не мало. Та не зважаючи на це більшість фермерів постійно шукають різні технологічні та технічні рішення, які дадуть змогу отримати бажаний та високий урожай. Одним з важливих складових високого урожаю є правильне та своєчасне підживлення рослин, яке відіграє важливу роль у формуванні кінцевого результату.

Отож розглянемо практичний досвід вирощування кукурудзи в провідній аграрній країні світу – США, адже найкращі та найсучасніші рішення щодо підвищення врожайності ми переймаємо саме звідти.

Результати спостережень

Зазвичай, більшість посівів кукурудзи, що вирощується в США в штаті Міннесота, в травні місяці знаходиться на стадії розвитку між фазами трьох та чотирьох листків. Рослини швидко розвиваються і на більшості площ переходять до фази п’яти-шести листків. До цього моменту на кожному гектарі поля кукурудза вже засвоїла до 22–28 кг азоту, а це складає приблизно 10% від загальної кількості азоту, що потребує кукурудза до настання моменту своєї фізіологічної стиглості восени.

Вбирання азоту з ґрунту впродовж ранньої фази вирощування відбувається повільно, але ситуація може змінюватися досить швидко, коли кукурудза входить у фазу дуже швидкого росту. З фази швидкого росту до фази “цвітіння” вона вбере ще 112–135 кг азоту з гектара. За умови повного забезпечення кукурудзи азотом та у разі, якщо добриво не буде вимите надмірними опадами, можна уникнути зниження врожайності.

Полям з надмірним дренажем та високим вмістом вологи властива денітрифікація азоту, тому доцільно збільшити норму внесення добрив.

Дотримання норми внесення азоту є необхідною умовою в системі живлення рослин, тому заплановану частину азоту вносять на ранньому етапі (перед або під час посіву), а решту ‒ впродовж вегетації.

Таким чином, перед внесенням азоту впродовж сезону, необхідно враховувати наступні ключові моменти:

Час внесення

Фаза інтенсивного росту ‒ це оптимальний час для підживлення рослин. Практично доведено, що внесення добрива по листу, до фази дванадцяти листків, знижує врожайність у порівнянні з міжрядним підживленням на фазі восьми листків. Тому, для кукурудзи доцільно застосовувати міжрядне підживлення, яке не пригнічує рослину (не обпалює стовбур) та не контактує з корінням.

Джерело азоту

Для забезпечення кукурудзи потрібною кількістю азоту, особливо в період фази інтенсивного росту, його потрібно вносити в складі речовини, що може забезпечити оптимальну доступність азоту для рослин. КАС, сечовина та безводний аміак – всі ці добрива містять у своєму складі азот та застосовуються в різні періоди живлення рослин і мають не однакові технології використання. Адже залежно від форми азоту, час його засвоєння рослиною різний. Найдоступнішою формою азоту є нітратна, яка потрапляє до кореневої системи рослини разом з водою. Навіть, враховуючи той факт, що сільськогосподарські культури використовують велику кількість води, при випаданні надмірних опадів, все рівно маємо втрати нітратного азоту. Крім того, при внесенні сечовини на поверхню ґрунту необхідно застосовувати інгібітори для зменшення втрат через випаровування. Як правило, в травні часто йдуть дощі, а тому інгібітори уреази захищають сечовину від випаровування до випадання дощу, достатнього (мінімум 6,4 мм) для переміщення сечовини в родючий горизонт ґрунту. А от безводний аміак внесений у ґрунт тримається там тривалий час, за умов дотримання робочої глибини та застосування загортачів, щоб уникнути його самовільного випаровування.

 

Норма внесення

Для визначення оптимальної норми внесення азоту для кукурудзи, необхідно скористатися Калькулятором норми внесення азоту [Nitrogen Rate Calculator]. Крім того, треба відняти від отриманого значення кількість вже внесеного азоту. Якщо ж доводиться вносити додаткову кількість азоту, щоб компенсувати значні втрати внесеного раніше, необхідно скористатися Додатковою таблицею розрахунку N [supplemental N worksheet], в якій можна знайти потрібні орієнтовні значення.

 

Підживлення

Проводячи підживлення, багато агрономів переймаються тим, що азот потрібно вносити так, щоб він опинився достатньо близько до коренів рослин. Насправді ж кукурудза має велику розгалужену кореневу систему, а тому її корені вберуть азот, незважаючи на його розміщення. Адже, нітратна форма азоту рухається разом з водою, що міститься в ґрунті. Таким чином, поки ґрунт достатньо вологий, що, як правило, не є проблемою весною, внесений азот знайде свій шлях до кукурудзи.

Якщо віддати перевагу внесенню азоту вглиб ґрунту, доцільно вносити його посередині міжряддя (35 см від рядка при міжрядді 70 см), адже на цьому етапі розвитку кукурудзи її коренева система вже досягає середини рядків. Внесення азоту у ґрунт ближче до рядка може призвести до небажаного пошкодження коріння культури.

Іншим способом внесення рідких добрив є розпилення їх по листу. Але, у випадку підживлення кукурудзи, необхідно звести до мінімуму контакт добрива з листяним покривом, наскільки це можливо, оскільки азот може спричинити опіки листя. Для внесення карбамідно-аміачної суміші можна застосувати шланги, з яких робоча рідина буде виливатися на поверхню ґрунту, замість розпилення її по листу. Такі сухі добрива, як сечовина, внесені по закінченню фенофази трубкування, теж можуть викликати опіки, оскільки гранули потрапляють у трубки та затримуються там. Деякі дослідження доводять, що локальні опіки від сечовини є “косметичними” пошкодженнями, котрі можуть і не призводити до зменшення врожайності. Проте, краще максимально обмежувати контакт добрива з листям кукурудзи.

Таким чином, правильне та своєчасне внесення азотовмісних добрив у рідкій формі забезпечить нормальне проходження стресових фаз кукурудзи в продовж усього вегетаційного періоду, що в свою чергу позитивно вплине на урожай, адже практично доведено збільшення результату за дотримання даної технології.

Для отримання найсвіжішої інформації про підживлення сільськогосподарських культур вподобайте сторінку «Group of companies ASP» на Facebook.