Застосування сухих мінеральних добрив, у фермерському господарстві, зумовлене нестачею поживних елементів у ґрунті. Вони використовуються під час посіву та в період вегетації.

Але з розвитком технологій вирощування рослин та стрімким зростанням ціни на сухі мінеральні добрива, гостро постало питання економічної ефективності застосування сухих мінеральних добрив у системі живлення рослин.

Практичні рішення

З розвитком «Точного землеробства», провідні сільськогосподарські виробники машин та обладнання для внесення добрив розробили нові агрегати, які дозволили досягнути більшої ефективності при внесенні сухих добрив під час підживлення рослин. Було вдосконалено агрегати з балістичним методом внесення добрив, які дозволяють досягнути рівномірної норми та мають систему контролю відключення подачі добрива, щоб не було перекриття за рахунок застосування платного сигналу GPS та RТК.

На навісних та причіпних розкидачах рівномірне внесення сухих добрив по вказаній ширині агрегату забезпечується системою електронного управління потоком маси (ЕМС). Дана система також контролює рівень спорожнення бункера, відкривання та закривання заслінки подачі добрив, рівномірність розподілу потоку на диска-розкидачах, розраховує норму внесення добрив та крутний момент. Крім того, вона виявляє забивання отворів подачі сухих добрив на дисках-розкидачах, збільшуючи подачу на ту сторону, яка не дотримується норми.

Ще одним з прогресивних варіантів внесення сухих добрив є смугова технологія (Strip-Till), яка характеризується основною підготовкою насіннєвого ложа з одночасним зароблянням в ґрунт добрива на глибину від 20 до 32 см (залежно від технічного завдання та культури рослини).

Крім того, для досягнення гарантованого результату при внесенні сухих добрив, провідні виробники техніки для смугового обробітку ґрунту (виробництво США) комплектують свої агрегати ємностями для добрив, які обладнані сучасними системами розподілення потоку маси від Montag Mfg, котрий займає лідируючу позицію в даному напрямку. Точність внесення сухих добрив при використанні технічного рішення від Montag Mfg досягається за рахунок застосування ексклюзивної розробки з розподілення потоку маси добрив до робочих органів агрегату (виготовленої з нержавіючого металу). В свою чергу, дана система управління дозуванням стала не досяжним стандартом для смугового внесення добрив завдяки своїй простій конструкції, довговічності і точності норми внесення.

Технологічні аспекти внесення сухих мінеральних добрив

При смуговому внесенні в ґрунт, добриво мінімально контактує з хімічними елементами (залізо, алюміній, кальцій, які присутні в ґрунті) в порівняні з балістичним методом внесення, з урахуванням того факту, що більшість господарств не вирівнює кислотність своїх ґрунтів по причині нестачі досвіду та необхідних ресурсів. В свою чергу, розкидання сухих мінеральних добрив по поверхні ґрунту призводить до зменшення доступності важливих хімічних елементів (фосфор, калій тощо) необхідних для нормальної вегетації рослини. Крім того, присутній фактор відсутності вологи (дощу), який суттєво впливає на розчинення сухих добрив по поверхні ґрунту та засвоєнню їх кореневою системою рослин. При смуговому внесенні проблема з відсутністю вологи вирішена, оскільки добрива розміщуються на глибині, залежно від періоду вегетації рослини для нормального засвоєння їх кореневою системою.

Переваги застосування смугового внесення добрив у порівнянні з балістичним методом (дисками-розкидачами)

Застосування найефективніших технічних рішень по внесенню сухих добрив у ґрунт з подальшим нормальним засвоєнням рослинами – це потреба сьогодення при вирощуванні рослинництва. Одним із таких ефективних рішень є застосування агрегатів для смугового обробітку ґрунту з одночасним внесенням сухих мінеральних добрив.

До переваг використання агрегатів для смугового внесення добрив можна віднести:

  1. Внесення на потрібну глибину в ґрунт з можливістю розподілення в декілька ярусів.
  2. Наявність вологи у ґрунті, що забезпечує розчинність гранульованих добрив
  3. Відсутність ерозії ґрунтів завдяки швидкому поглинанню вологи після опадів
  4. Формування сильної кореневої системи за рахунок внесення сухих добрив на глибину від 20 см
  5. Мінімальний контакт мінеральних добрив з хімічними елементами, які присутні в ґрунті
  6. Підготовка насіннєвого ложа
  7. Добрива не вимиваються при великій кількості опадів
  8. Відсутні повтори внесення мінеральних добрив
  9. Висока точність розподілення потоку маси сухих добрив до робочих органів агрегатів та дотримання норми внесення добрив (при застосуванні технічних рішень від Montag Mfg)

Практичні результати

Засвоєння основних хімічних елементів рослинами напряму залежить від рівня кислотності ґрунту (табл. 1, рис. 1). При низькій кислотності (рН 4,0-6,0) для кореневої системи рослин найбільш доступними є кремній, залізо та марганець. За високої кислотності (рН 8,0-9,0) найбільш сприятливі до засвоєння калій, кальцій, магній, марганець та молібден. Максимально сприятливий рівень кислотності ґрунту для високого рівня засвоєння рослинами більшості хімічних елементів присутніх в сухих добривах знаходиться в межах 6,5-7,5. За цих умов сухі добрива внесені у ґрунт майже не контактують з присутніми хімічними елементами і не переходять в менш доступну форму для засвоєння кореневою системою рослини.

Таблиця 1. Вплив рівня кислотності ґрунту на засвоєння рослинами азоту, фосфору та калію

Рис. Вплив рівня рН на доступність основних елементів живлення для рослин

Крім того, сухі добрива внесені балістичним метод мають на 20-30% нижчий рівень засвоєння кореневою системою, в порівнянні зі смуговим методом внесення, що в свою чергу призводить до недоотримання прогнозованого урожаю, враховуючи потенціал конкретного посівного матеріалу.

 

Висновок

Отже, застосування смугового обробітку ґрунту з одночасним (високоточним) внесенням сухих добрив на потрібну глибину є досить ефективним рішенням у системі живлення рослин, завдяки підвищенню рівня поглинання вологи, вирішенні проблеми з ерозією ґрунтів, гарантованої рівномірності розподілення сухих добрив у ґрунті та забезпечення формування сильної кореневої системи рослини.