Підвищення урожаю – одна із головних тем кожного хлібороба. Однією з ключових причин низького урожаю є недостатня кількість азоту у системі живлення рослин, без якого розраховувати на результат не доцільно. Одним з найефективніших способів збагачення родючого шару ґрунту азотом на сьогодні є внесення безводного аміаку (вміст азоту в якому становить 82,5%, рис. 1).
Рис. 1. Вміст азоту в діючій речовині
Технологічні аспекти внесення безводного аміаку
Зазвичай, дана технологічна операція виконується восени та весною за допомогою спеціальних агрегатів. Безводний аміак вноситься у ґрунт в рідкому стані (шляхом охолодження робочої речовини у спеціальних холодильниках). Але при потраплянні у ґрунт безводний аміак переходить у газоподібний стан. Для запобігання вивільнення його в навколишнє середовище, він вноситься на глибину від 17 до 25 см, а технологічна щілина утворена ножем обробляється дисками-загортачами (рис. 2). Крім того, внесення восени доцільно виконувати до настання морозів та у вологий ґрунт, адже за низької температури відбувається обмерзання робочих органів агрегату, при сухому ґрунті відбувається вивільнення газоподібного добрива, а при високій вологості налипання ґрунту на лапу культиватора, що призведе до поганої роботи та виведення з ладу агрегату. Оскільки осіннє внесення виконується від кінця вересня до початку морозів. А при зниженні температури навколишнього середовища процес нітрифікації майже зупинений, тому втрати азоту з ґрунту практично відсутні.
Рис. 2. Робочі органи агрегату для внесення безводного аміаку (нарізний диск, стійка з ножем на пружинному блоці, диски-загортачі)
Основна задача технології підживлення восени та навесні – це сприяння утворенню сильної кореневої системи у як озимих, так і у ярих культур.
Переваги застосування безводного аміаку в порівнянні з сухими добривами
Однією з основних особливостей внесення безводного аміаку є смуговий обробіток ґрунту з шириною міжряддя від 51 до 76 см, в порівнянні з суцільним розкиданням сухих добрив по поверхні родючого ґрунту з подальшим культивуванням. Адже у варіанті застосуванні сухих добрив (гранулометричний склад, яких є не однорідним) та відсутності достатньої вологи у ґрунті засвоєння азоту бажає кращого, що негативно впливає на потенціал посівного матеріалу і відповідно майбутній урожай. Тому економія від застосування безводного аміаку, в порівнянні з сухими добривами, становить 20-35%. А враховуючи той факт, що вміст азоту в безводному аміаку становить 82,5%, 1 тонна якого коштує 12500 грн, в порівнянні з аміачною селітрою, де вміст азоту становить 33,5%, а 1 тонна коштує 9200 грн, вартість азоту в безводному аміаку в 1,8 рази дешевша, ніж у аміачній селітрі.
Крім того, витрати на паливо мастильні матеріали також менші, тому що робоча швидкість агрегату для внесення безводного аміаку становить від 8 до 14 км/год., а при внесенні сухих 5-8 км/год з урахуванням заданої норми в межах 150-220 кг/га азоту в діючій речовині.
Також застосування безводного аміаку в якості азотовмісного добрива позитивно впливає на зменшення популяції гризунів на полях.
Практичні результати
Застосування безводного аміаку при дотриманні всіх норм, строків та правил використання дає гарантований результат як на зернових, так і на просапних культурах. Загально відомо, що для зернових культур рекомендована норма внесення для досягнення урожайності від 60 ц/га становить від 90-150 кг/га азоту в діючій речовині. А для просапних культур становить 110-225 кг/га азоту в діючій речовині. Зменшення норми внесення азоту на га в діючій речовині призведе до недоотримання прогнозованого результату і відповідно збільшення рекомендованої норми негативно вплине на урожайність, адже рослина буде пригнічена надлишковим вмістом азоту. Таким чином, ключовими факторами впливу на розвиток рослини та забезпечення її азотом при внесенні безводного аміаку є глибина, вологість, норма внесення і склад ґрунту.
Забезпечення достатньою нормою азоту впродовж періоду вегетації (на прикладі кукурудзи, рис. 3) має безпосередній вплив на кількість зерна в одному ряді качана, а також на його довжину. Адже за умов дефіциту азоту, у кукурудзи качан формується неповноцінним (мала кількість зерна у ряді), що в свою чергу негативно впливає на урожай.
Ще одною із переваг внесення безводного аміаку є те, що його застосування на відміну від будь-яких мінеральних добрив не підкислює ґрунт, що є немало важливим фактором у живленні рослин, бо при застосуванні мінеральних добрив треба вносити спеціальні препарати, які зменшують кислотність ґрунту, яка значно впливає на урожайність рослин.
З урахуванням вищезазначеного, застосування безводного аміаку в сучасному землеробстві є економічно доцільним в системі живлення рослин. Для підвищення ефективності застосування безводного аміаку необхідно використовувати карти-завдання диференційованого внесення добрив (відповідно до картограми забезпечення ґрунту елементами живлення), згідно з якою буде виконано внесення діючої речовини (NH3) за допомогою високоточного обладнання з контролем норми внесення на базі GPS та з використанням техніки кращих американських брендів. Адже ця техніка має тільки позитивні відгуки та є надійним помічником у роботі з обробітку ґрунту і показує стабільно високі результати на полях Америки та світу.
Висновок
Отже, застосування безводного аміаку – це найефективніша система живлення азотом рослин, яка забезпечує оптимально збалансований розподіл азоту впродовж всього періоду вегетації.
Рис. 3 Кукурудза в Чернігівській області після застосування безводного аміаку, гібрид КВС 2323, 260 ФАО